ГРАЛИ, СПІВАЛИ ТА ТАНЦЮВАЛИ

З нагоди Великодня краєзнавці школи та вихованці гуртка з фольклору провели традиційні гаївки, у яких взяли участь учні школи.

У  давніх  слов’ян  рік  починався  весною,  березневе  літочислення зберігалося  до  1409 року  (за  цим  літочисленням  Нестор-літописець розпочав  «Повесть  временных  лет»).  У  свідомості  давнього  землероба новий  трудовий  рік  починався  з  відродженням  навколишньої  природи  і  з  пробудженням  матері-землі  від  зимового  сну,  з  першою  оралкою  і  сівбою.  Весну  зустрічали  радісно  і  пишно,  з  піснями,  танцями, іграми.  Ці  пісні  називаються  веснянками.  Існують  і  паралельні назви:  в  Галичині  —  гаївки,  гагілки,  на  Поліссі  —  маївки,  магівки, на Волині  —  рогульки.  В  окремих  місцевостях  весняні  пісні  одноіменні улюбленій  грі  —  «володар»,  «перепілка»,  «жук».  Гаївкою  в  західних  областях  України  називають  ігрові  і  танкові  пісні,  що  співаються  переважно  на  великодні  свята,  а  також  увесь  фольклорно-етнографічний  комплекс  весняного  свята.  Назва  ж  «веснянка» об’єднує  всі  пісні,  які  співають  на  вулиці,  на  вигоні  за  селом  від  ранньої  весни  аж  до  зелених  свят